Народні художні промисли – одна з форм народного мистецтва. Художні промисли виробляють художньо оформлені предмети ужитку, прикрась, вироби декоративно-ужиткового мистецтва для прикрашання будівель. Багато народно-художніх промислів своїми коріннями уходять у сиву давнину. Такі промисли розвивалися на основі селянських домашніх промислів, які поступово перетворювалися у малі товарні виробництва, які працюють на ринок.
Мистецтво виготовлення того чи іншого виду художніх виробів у народних художніх промислах передавалося із покоління в покоління. У Україні багато сторіч розвивались художні промисли, як одна з форм народної творчості виробництво товарів декоративно-ужиткового мистецтва.
Продукція цього виробництва – керамічні вироби, килими, вишивки іграшки, різьба по дереву, металу, вироби з художнього скла і ін., використовуються для потреб населення і мають художню цінність. Художні промисли на Україні зародилися ще при трипільській культурі (Ш-П тис. до н. е.).
У період феодалізму значними центрами розвитку художніх промислів булі Київщина, Полтава, Поділля, Карпати. Предмети народного прикладного мистецтва виготовляли у Ху1-хуп ст. на Запорізьській Січі, пізніше у Києві, Львові, Станіславі (тепер Івано-Франківськ), організовувались великі ярмарки, де продавали продукцію ремісників.
У Україні сьогодні промисли розвиваються у всіх областях, осередки: У м. Косові Івано-Франківської області – килимоткацтво, ткацтво, кераміка, різьба по дереву; с. Клембовка Винницької області – вишивка; м. Кроливець Сумської області – художнє ткацтво; м. Львів – гутне скло, різьба; с. Опошня Полтавської області – кераміка, килимоткацтво і у с. Решетилівка, килимоткацтво і ткацтво; с. Петриківка Дніпропетровської області – декоративний розпис.
Важлива експортна продукція декоративно-прикладного мистецтва в Україні є килими, різні вироби з дерева і металу, жіночі прикрась іграшки, рушники, хустини. До художніх промислів відноситься і фарфоро-фаянсова промисловість, яка перетворилась на велику галузь, що випускає вироби тонкої кераміки господарського, культурно- ужиткового і художньо-декоративного призначення.
Це виробництво виникло на основі розвитку гончарства і наприкінці ХУШ ст. стала фабричною галуззю. Багата сировина база високоякісних каолінів, польових шпатів, пісків на Воліні і Поділлі обумовили розвиток фарфоро-фаянсової промисловості у цих місцях.
Перший завод галузі виник в Україні у 1783 році в Корце на Рівенщині. Сьогодні підприємства цієї галузі розташовані у 12 областях Україні. Великі підприємства Україні: Барановський, Коростенський Житомірської області; Полонський Хмельніцької області; Бурдянський Харьківської області; Дружковський Донецької області.
У виробах художніх промислів втілюються подивися народу їм притаманне яскраве національне різноманіття, яку виражене як у формах самих предметів, так і у їх орнаменті, кольорі, композиції. Кожній народний промисел має свої стильові особливості, специфічні прийоми виконання.
Майстри народних художніх промислів збагачують своє мистецтво звертаючись до нових декоративних прийомів, використовуючи нові матеріали, наприклад пластмасу. Нові види художніх виробів широко використовуються у побуті. Багато виробів призначені для оформлення інтер’єрів громадських зданій.
| 
